Живе лиш той, хто не живе для себе

28 травня 2019 року в Новосільській ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Мирона Зарицького Підволочиського району відбулися педагогічні читання, присвячені 130-річниці від дня народження славетного математика Тернопільщини, доктора філософії, фундатора української математичної культури, поета математики

Мирона Онуфрійовича Зарицького (21.05.1889 – 10.08. 1961).

Місце проведення вибрали не випадково. Адже в Новому Селі тривалий час проживала сім’я Зарицьких, де батько математика Онуфрій Зарицький був греко-католицьким священником. У 2016 році школі присвоєно ім’я Мирона Зарицького.

Гостей, які завітали вшанувати видатного математика, радо вітали начальник відділу освіти Новосільської сільської ради Дячук Т.Є., директор школи Липка Н.М., педагогічний колектив та учні, які подарували учасникам святковий концерт.

В роботі заходу взяли участь науковці Тернополя та Львова, методисти ТОКІППО, вчителі математики та методисти області.

Учасники педагогічних провели дослідження, зібрали цікаві матеріали про життєвий і творчий шлях вченого в Новому Селі, Збаражі, Тернополі; про трагічні сторінки життя його єдиної дочки Катерини Зарицької та зятя Михайла Сороки (активних учасників ОУН), які відбули на двох 59 років ув’язнення в таборах Сибіру; внука Богдана Сороки та його сім’ї.

Доповіді було поєднано за напрямами:

  1. Повернення із забуття

Гудима А. А., доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри Тернопільського національного медичного університету

  1. Життєвий та творчий шлях професора Мирона Зарицького
  • Шерстій О. О., учитель Новосільської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Мирона Зарицького;
  • Бук М. О., вчитель Мухавської ЗОШ І-ІІ ступенів, Чортківського району;
  • Шкула Г. М., вчитель Черниховецької ЗОШ І-ІІІ ст. Збаразького району;
  • Лаба В.М., директор Українського інституту «Євросоціум»
  1. М.О. Зарицький – фундатор української математичної науки на західноукраїнських землях
  • Іщук Ю.Б., доцент Львівського національного університету імені Івана Франка;
  • Возняк Г.М., кандидат педагогічних наук, доцент, автор посібників про Мирона Зарицького
  1. Методичні ідеї в працях професора Мирона Зарицького
  • Притула Я.Г., доцент, декан (1994-2004рр.) механіко-математичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка;
  • Липка Н.М., директор Новосільська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Мирона Зарицького
  1. Трансформація ідей М. О. Зарицького у формуванні математичної компетентності школярів
  • Васуля І, Б., учитель Новосільської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Мирона Зарицького
  1. Мирон Зарицький у Тернопільській Українській гімназії
  • Кумановська Н.М., учитель математики Тернопільської Української гімназії ім. І.Франка
  1. Родина Зарицьких і українське відродження
  • Пришляк І.М., методист відділу навчальних предметів та професійного розвитку педагогів ТОКІППО;
  • Каній М. А., учитель Новосільської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Мирона Зарицького;
  • Ваврух В.П., вчитель Кошляківської ЗОШ І-ІІ ст. Скориківської ОТГ
  1. Спогади про М.О. Зарицького
  • Іванюк Т.Г., методист відділу навчальних предметів та професійного розвитку педагогів ТОКІППО;
  • Смеречинський Б.В., учитель Новосільської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Мирона Зарицького

Виступаючі зазначили, що умови життя для Мирона Зарицького не були вельми сприятливими. Він пережив дві світові війни, становлення і ліквідацію Західно -Української народної республіки, гніт панської Польщі після 1919 р., німецьку окупацію та “визволення” Західної України Радянською владою, постійні обшуки та переслідування, вболівав за долю свого внука Богдана, народженого у Львівській тюрмі «Бригідки», якого виховував разом із дружиною Володимирою з восьмимісячного віку, переживав за долю доньки Катерини та зятя Михайла Сороки, які через півроку після одруження були арештовані в березні 1940 р. органами НКВС як активні діячі ОУН і більше в житті не зустрілися.

Але любов до науки, до педагогічної праці, до людей, бажання принести користь рідному народові допомагали Мирону Зарицькому зберігати рівновагу духу, допомагали творити, не покладаючи рук, за будь-яких обставин.

Як небайдужий українець, він не зміг лишатися осторонь великих подій. Коли захиталися основи Австро-Угорської та Російської імперій і виник шанс утворити свою державу, Мирон Зарицький вступає до лав Українських січових стрільців, а в липні 1919-го разом з УГА переходить Збруч.

Маючи нахил до наукової праці, М. Зарицький, як і багато інших  вчених-українців, в умовах австро-угорської монархії та міжвоєнної Польщі не міг отримати роботу у вищій школі, тому почав свою працю на ниві пропагування математичних знань по різних середніх школах Галичини. Він учителював у приватних українських гімназіях Белза та Збаража, потім, із деякими перервами в роки Першої світової війни, у державних гімназіях Коломиї і Тернополя.

Після приєднання Західної України до УРСР М. Зарицький із грудня 1939 р. почав працювати у Львівському університеті. У 1939-1941 рр. був продеканом, а в 1945-1947 рр. – деканом фізико-математичного факультету, завідував кафедрою теорії ймовірностей, а з 1948 р. – кафедрою загальної математики. За сумісництвом працював також старшим науковим співробітником Львівського філіалу АН УРСР.

Роботу у Львівському університеті Мирон Зарицький поєднував із читанням лекцій у Львівському політехнічному інституті (1944-1946) та в новоствореному Ужгородському університеті (1950-1953), надаючи значну допомогу в організації математичних кафедр цього університету.

Наукові інтереси М. Зарицького охоплюють головно теорію множин з алгеброю логіки та теорію функцій дійсної змінної. Мирон Зарицький був великим знавцем історії математики, особливо античної, читав курси лекцій з історії математики у Львівському університеті, надрукував кілька праць з історії точних наук.

Як людина з гострим почуттям громадського обов’язку М. Зарицький проводив активну пропаганду наукових знань у пресі.

Мирон Зарицький опублікував близько 60 наукових праць із різних галузей математики. Проте увійшов в історію і як глибокий знавець старогрецької математики, астрономії та філософії, і як любитель музики та поезії. Він був обізнаний з природничими науками, світовою літературою, філософією, захоплювався поезією. Любив Шекспіра і Пушкіна. Окремі розділи поеми Пушкіна “Євгеній Онєгін” переклав українською мовою.

Володів вільно польською, німецькою і російською мовами. Крім того, писав математичні статті англійською та французькою мовами, читав літературу на грецькій, латинській і староєврейській мовах.

Однією з прикмет, що характеризували Мирона Зарицького, була цілковита безкорисливість стосовно науки. Головним для нього був сам процес студіювання, відкривання й формування нового, приємність заглибитись у предмет та збагнути його суть. Наука була для М. Зарицького хлібом насущним, потребою і насолодою, працею і відпочинком. На науку він дивився як на правду і красу, що підносить людину на вищий щабель її духовного розвитку. Наука у нього – це творчість, натхнення і радість, котрою він хотів поділитися з кожним, хто цього бажав.

Мирона Зарицького називали “поетом математики”. Йому були властивими глибина думки, уміння перетворювати складне в просте. Педагог він був неперевершений. Студенти завжди з великою цікавістю слухали його лекції. Варто згадати слова С. Банаха, які він сказав про М. Зарицького:

“Я не знаю більше нікого, хто б так логічно та лаконічно викладав математичний аналіз”.

Про значимість наукових здобутків М. О. Зарицького згадував його сучасник професор М. А. Чайковський, який писав, що про це «може свідчити хоча б той факт, що на праці українського вченого посилаються або цитують їх окремі положення французькі та німецькі математики Фреше та Гільберт, колишній вчитель нашого земляка професор В. Серпінський та інші».

Тисячі людей пам’ятають професора Зарицького. Він навчив всіх нас більше, ніж теореми математичного аналізу. Він навчив нас гуманності, любові до життя, любові до людей, тому що сам він їх любив (професор М.Т.Сеньків).

Тож пам’ятаймо славного сина українського народу, поета математики, педагога з великої літери Мирона Онуфрійовича Зарицького.

Пришляк І.М., методист відділу навчальних предметів та професійного розвитку педагогів ТОКІППО