logo

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Інформаційне повідомлення про день пам’яті трагедії Бабиного Яру і методичні рекомендації щодо дня пам’яті трагедії Бабиного Яру

Інформаційне повідомлення про день пам’яті трагедії Бабиного Яру і методичні рекомендації щодо дня пам’яті трагедії Бабиного Яру

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айнзатцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, радянські військовополонені, українські націоналісти, пацієнти київської психіатричної лікарні, в’язні Сирецького табору та усі ті, кого гітлерівці вважали своїми ворогами.  Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

Історія Бабиного Яру, так як і Бабин Яр в історії України, не вичерпується лише воєнною сторінкою. Важливою точкою відліку для цієї місцевості є знаменита пізньопалеолітична Кирилівська стоянка. Князівську добу репрезентує історія Кирилівського монастиря й однойменної церкви. Через складні особливості рельєфу ця місцевість тривалий час лишалася малозаселеною. Частиною ж Києва Бабин Яр став у ХІХ ст. У цей час навколо нього формується багатоконфесійний некрополь (Кирилівський і Лук’янівський православні, Лук’янівський єврейський, Магометанський, Караїмський, Братський цвинтарі). У ХХ ст. Бабин Яр стане впізнаваним місцем пам’яті. Друга світова війна, нацистські розстріли, які тривали впродовж 1941-1943 років, а згодом Куренівська катастрофа 1961 року стали тими трагічними сторінками історії, історії злочинів, які зробили Бабин Яр відомими на весь світ. Ключовою подією стали розстріли 29-30 вересня 1941 року – два дні, за які нацисти розстріляли близько 34 тисячі євреїв, жителів Києва.

Радянська політика пам’яті не виокремлювала єврейських жертв, зокрема й Бабиного Яру. Мова велася про радянських громадян/мирних радянських громадян. Однак спроби цілком репресувати цю пам’ять не вдалися. Впродовж 1960-х ‑ 1980-х років євреям було заборонено збиратися в Бабиному Яру для вшанування загиблих рідних і близьких, друзів і співвітчизників. Проте він продовжував лишатися місцем пам’яті, яке також стало й символом непокори та виявом дисидентства.

Після здобуття незалежності в Україні розпочався суперечливий процес творення національної пам’яті. Тривалий час українські можновладці згадували про Бабин Яр ситуативно (участь у комеморативних практиках до роковин), а основна ініціатива вшанування виходила від єврейських громадських організацій. Ситуація почала змінюватися від 2016 року. Державним проектом увічнення пам’яті жертв Бабиного Яру опікується наразі Міністерство культури України. Зокрема, створено робочу групу істориків при Інституті історії України НАН України, яка працює над концепцією комплексної меморіалізації Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

Бабин Яр, як символ Голокосту і спільна могила жертв нацистського терору, нагадування про жахливий злочин, загальноукраїнське місце пам’яті, де знищено близько 100 тисяч жертв упродовж 1941-1943 років, має бути пріоритетним напрямком у вибудовуванні політики національної пам’яті української держави.

Так, цьогоріч 80-ті роковини трагедії у Бабиному Яру. Під час проведення уроків/заходів присвячених цій даті, вчитель обов’язково повинен звернути увагу на вікові  та  психологічні  особливості  школярів,  їх  власний  життєвий  досвід, можливість  усвідомлення  навчального  матеріалу. Було  б  цікавим,  щоб напередодні  уроку в  школах  за  допомогою  працівників  бібліотек,  були підготовлені  виставки  з  історичної  та  художньої  літератури,  періодичних джерел, малюнків і творчих робіт учнів. До проведення уроку можуть бути запрошені  автори  творів  про  Другу  світову  війну,  колишні  в’язні гітлерівських гетто та концтаборів, «Праведники народів світу» чи члени їх сімей,  які  в  роки  нацистської  окупації  рятували  єврейське  населення  від нацистського  геноциду,  представники  ветеранських  та національно-культурних товариств.

В ході уроку Пам’яті  вчитель повинен звернути увагу на:

  1. Топоніміку, історичне походження місцевості Бабин Яр.
  2. Використання  яруг  в  місцевості  Сирець  для  таємних  поховань жертв Голодомору і сталінських репресій.
  3. Злочинність нацистського «нового порядку» в Києві 1941-1943 рр.
  4. Бабин Яр – як перший акт масового Голокосту.
  5. Героїчну  боротьбу оунівського  підпілля  з окупантами  в  Києві  (Українська  поетеса  Олена  Теліга.  Герой України Тетяна Маркус).
  6. «Праведники народів світу» в Києві.
  7. Спробу  радянської  системи  приховати  правду  про  Бабин    Яр. Активна  роль  у  викритті  політики    тоталітарного  режиму дисидентів. Іван Дзюба
  8. Архітектурні пам’ятки жертвам Бабиного Яру.
  9. Вшанування  пам’яті  жертв  Бабиного  Яру  в  українській  поезії (М. Бажан, П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, Д. Павличко та ін.).
  10. Щорічне  вшанування  жертв  трагедії  Бабиного  Яру  в  незалежній українській державі.
  11. Парк Небесної Сотні в Єрусалимі. Сучасна пам’ять про трагедію в Бабиному Ярі.

Методи і форми роботи можуть бути різноманітними, наприклад:

  1. Науково-дослідницькі роботи  з  історії,  літератури, філософії, соціології, політології та інших гуманітарних і суспільних дисциплін.
  2. Вправа “Коло  вибору”  з  опрацювання біографічних довідок  або  відеороликів  про  українців-рятівників.
  3. Словникова робота   “Воєнний   глосарій” – для  активізації  міжпредметних  зв’язків.  Словниково-орфографічні  вправи  сприятимуть  стійкому  засвоєнню правопису,  орфоепічної  вимови,  вмінню  правильно будувати  граматичні  конструкції,  розвитку  зв’язного мовлення  та  включення  зазначених  понять  (воєнного глосарію) до активної лексики. Крім того, для вивчення лексики   із   предметним   значенням   пропонуємо інтерактивні   голосові   листівки.
  4. Творчі роботи   (есе,   оповідання,   малюнки, мультимедійні  проєкти)  за  матеріалами  художніх, документальних, документально-публіцистичних фільмів.
  5. Пошукові роботи  на  основі  сімейних  архівів, краєзнавчих мандрівок, інтерв’ю про родинні історії.
  6. Дискусія за  матеріалами  популярних,  наукових видань, Інтернет-публікацій.
  7. Розробка та запуск на Інтернет-платформах інформаційних довідок про трагедію в Бабиному Яру, поширення проєктів та художніх робіт на дану тему у соціальних мережах.

Також буде цікавим, якщо в процесі уроку учні зможуть колективно обговорити виступ І.М. Дзюби 29 вересня 1966 року на мітингу в Бабиному Яру та показати актуальність цієї промови сьогодні.

Великого  емоційного  значення  набуває  колективне  читання  Реквієму Д. Павличка  «Бабин  Яр».  Саме  такий  методичний  прийом сприяє морально-етичному вихованню учнів та формуванню у них історичної пам’яті  та гуманізму.

Також варто переглянути соціальний ролик «Бабин Яр», підготовлений професорсько-викладацьким складом та студентами Київського Університету ім. Бориса Грінченка.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

  1. Бабин Яр:  масове  вбивство  і  пам’ять  про  нього.  Матеріали Міжнародної наукової конференції 24-25 жовтня 2011 року. Київ, 2012. 255с.
  2. Дні болю і страху. Трагедія Бабиного Яру в фактах і спогадах тих, хто   вижив.   URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/babin-yar-yak-ce-bulo-spogadi-i-fakti-pro-tragichnu-storinku-golokostu-ostanni-novini-50114601.html (дата звернення: 23.09.2021).
  3. Київ1941 р. Бабин Яр: Спогади сучасників/ Упорядник Сергій Кот. Київ: Інститут історії України НАН України, 2019. 53 с. URL: http://biography.nbuv.gov.ua/rating/r2019/txt/g3/4026.pdf (дата звернення: 23.09.2021).
  4. Крупник Л. Непокора забуттю. URL: https://tyzhden.ua/Культура/252908?fbclid=IwAR0bPzWYrVjE3QKd9URB0cWG1eDbObABs8srj46IEBK49SEy1RWRFtPStrs (дата звернення: 23.09.2021).
  5. Левітас Ф.  Позакласні  заходи  з  історії.  Пам’яті  Бабиного  Яру. Літературно-музична композиція. Харків, 2004. 156с.
Останні новини