115-річчя від дня народження народної художниці Марії Примаченко
12 січня виповнюється 115 років від дня народження народної художниці Марії Примаченко, творчість якої прекрасне, дивовижне, утаємничене, і до кінця незбагненне явище, – більше століття привертає до себе увагу шанувальників мистецтва, дослідників, художників, культурологів, мистецтвознавців. Жінка з нелегкою долею, малописьменна, була визнана зіркою першої величини у «Всесвітній енциклопедії наївного мистецтва», виданій у Белграді у 1984 році.
Марія Оксентіївна Примаченко – українська народна художниця в жанрі «наївного мистецтва», лауреатка Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Заслужена діячка мистецтв УРСР, народна художниця України. Авторка понад 800 картин, 650 з яких зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ). 2009 рік ‒ рік 100-літнього ювілею художниці ‒ за рішенням ЮНЕСКО ‒ визнано роком Марії Примаченко.
Поважні звання вона отримала ще за життя – справедливо і заслужено за своє дивовижне, казкове бачення світу. При цьому жила не як «заслужена» – всі 88 років свого життя у рідному селі Болотня на Київщині, без особливих благ чи вишуканих умов.
Марія Примаченко ніде не вчилася малювати, але створила свій унікальний і загадковий світ у мистецтві. А натхнення шукала в українському фольклорі ‒ казках, легендах, піснях та власній багатій уяві. Картини викликали живе зацікавлення, бо були яскраві, дивні, наївні, не схожі на творчість інших. У 1937 році на Міжнародній виставці в Парижі виставлялися картини Марії Примаченко. Марію нагородили золотою медаллю. Пабло Пікассо, видатний художник, відзначив, що якби Марія Примаченко проживала у Франції, то могла б стати значно відомішою, аніж він сам.
Навчалась і працювала в Центральних експериментальних майстернях м. Києва (1935–1936). Виставкову діяльність розпочала 1936. Член Спілки художників України (з 1959).
Працювала у стилі наївного мистецтва або примітивізму. Головною темою творів є боротьба добра і зла. Зображувала фантастичні звірі, квіти та сюжети із життя селян, створювала міфологічні образи. Вигадувала до картин підписи-приказки, до прикладу: «Вовчик. Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться» (1993 рік), «Атомна війна – будь проклята вона! Щоб люди не знали і горя не мали!» (1989 рік), «Видра гуляє у лісі» (1990 рік), «Дарую червоні маки людям, щоб землю святу любили і на ній робили» (1985 рік).
Серед її картин: серія малюнків «Звірі в Болотні» (1935–1941), цикл «Людям на радість» (1960–1966); розписи «Пава» (1936), «Чубарики на квітах» (1959), «Ведмеді на пасіці» (1965), «Чотириногий одуд» (1968), «Звір гуляє» (1971), «Весілля» (1972), «Гороховий звір» (1977), «Будь проклята війна!» (1984), «Дикий чаклун» (1986), «Дика видра ‒ пташку ухопила», «На честь народження правнучки» (обидва ‒ 1987) та інші. Виконала низку творів на тему життя і творчості Т. Шевченка: «Маленький Шевченко біля маминої могили» (1964), «Ходить Катерина, на руках мала дитина», «Пам’яті Т. Г. Шевченка» (обидва ‒ 1984), «Дорогому Тарасу» (1987) тощо.
Упродовж 1930-1980-х років відбулося близько 60 виставок творів Марії Примаченко. Її картини зберігаються у найвідоміших галереях не лише України, а також Франції, Болгарії, Австрії, Угорщини, Канади, Білорусі, Бельгії, Данії, Швеції, Португалії, Польщі, Прибалтики, Узбекистану, Казахстану, Чехії, Грузії. Малюнками Марії Примаченко японці ілюструють свої букварі.
Роботи Марії зачаровують неймовірно доброю фантазією, точним, своєрідним колоритом і таємничою майстерністю. Як у наповненому кризами і війнами ХХ столітті художниця знайшла стільки яскравих фарб? Чуттєві й невимушені, її картини – це самовираження підсвідомого, обрамлене в дитячу форму, яка ніколи в її творчості не була покинутою. Вона надихалася вишивками і довкіллям, вона була селянкою, яка обожнювала Україну та ніколи не покидала рідний дім. Навіть під час аварії на ЧАЕС, коли рідне село потрапило у 30-кілометрову зону евакуації, вона залишилася із сином і намалювала картину, на якій корова в бахілах їсть отруєну радіацією траву.
За роки натхненної праці класик сучасного українського народного малярства Марія Примаченко створила сотні художніх робіт, які сьогодні оцінюють в десятки тисяч доларів. Крім того, вона створила власний напрямок, свою школу-студію оригінального декоративного малюнка, в яку запрошувала талановитих дітей з рідної Болотні.
На другий день повномасштабного вторгнення рф на територію України у смт Іванкові Київської області знищено історико-краєзнавчий музей, де зберігалося понад 20 робіт Примаченко. Частину картин урятували місцеві мешканці. Цього року у світі стався справжній бум на творчість української художниці Марії Примаченко: у травні роботи мистикині стали частиною головної програми Венеційської бієнале, а про її творчість написали головні медіа світу, від The Guardian до The Times. А в Україні кошти від продажу роботи Марії Примаченко, яку здійснив Фонд Притули, цього року принесли пів мільйона доларів для Збройних сил. Український шоумен, відомий волонтер Сергій Притула за 500 тисяч доларів із продажу картини Марії Примаченко придбав для українських захисників 125 автомобілів.

