140 років від дня народження Степана Балея
4 лютого 2025 р. відзначаємо 140 років від дня народження Степана Володимировича Балея (1885-1952). Наш славетний земляк народився в родині педагогів у селі Великі Бірки Тернопільського повіту (нині Тернопільська область). Батько Володимир і мати Ірена були на той час вчителями початкових класів, батько був керівником школи в Микулинцях. С. Балей закінчив початкову школу, продовжував навчання в Українській гімназії у Тернополі. Згодом студіював психологію і філософію на філософському факультеті Львівського університету. Після його закінчення (1907) деякий час працював вчителем математики, початкової психології та логіки в гімназіях Перемишля, Тернополя і Львова. Пізніше продовжував навчання в Берлінському університеті. Працював в Інституті психології під керівництвом Карла Штумпфа. Згодом – навчання в університетах Парижа і Відня, де здобув і медичну освіту. У 1911 р. С. Балей отримав вчений ступінь доктора водночас з двох галузей наук – філософії і медицини. До закінчення Першої світової війни С. Балей працював у Віденському університеті. Займався публіцистичною діяльністю, активно працював у журналі «Учитель», що виходив у Львові з 1899 р. до червня 1914 р. Це було видання Українського Педагогічного Товариства, в якому вміщували статті з питань педагогіки, психології, науково-популярні нариси з різних галузей знань. Журнал об’єднував кращі науково-педагогічні сили Галичини.
У 20-х роках С. Балей разом з І. Крип’якевичем, В. Щуратом, який був першим ректором, Ф. Колессою, М. Возняком та іншими відомими діячами української культури викладав в Українському таємному університеті у Львові.
У науковій спадщині С. В. Балея десятки праць українською, польською та німецькою мовами з медицини, психології, логіки, педагогіки, психоаналізу. Статті нашого земляка друкували поруч із працями І. Верхратського, І. Франка, Г. Шерстюка, В. Щурата. Так, у 10 – 12 числах «Учителя» за 1896 р. опублікована рецензія Степана Балея на книгу французького педагога Юліана Пейо «Виховання волі». «Виховати самого себе – одна з найважчих задач, котру може людина поставити перед собою», – ця фраза з рецензії цілком характеризує творчість самого С. Балея. 1916 р. у Львові вийшла з друку праця С. Балея
«З психології творчости Шевченка» – перше такого роду дослідження доробку Великого Кобзаря. Як стверджують науковці, в цьому творі виразно відчувається вплив З. Фрейда. Після Першої світової війни Степан Балей працював у Львові лікарем у відділенні нервових хвороб, читав курс логіки в Українському таємному університеті. Паралельно працював над своїми книгами “Нарис психольогії” (1922) та «Нарис льогіки» (1923), які є першими підручниками українською мовою з цих галузей науки. Друкував праці в «Українському Медичному Віснику». Саме у цьому виданні в 1924 р. побачила світ робота С. Балея «Трійця в творчости Шевченка», яка в радянській Україні теж була заборонена.
У 1927 р. С. Балей, отримавши посаду професора у Варшавському університеті, переїхав у Варшаву, де працював до останніх своїх днів. З 1928 р. С. Балей завідував кафедрою дитячої і педагогічної психології Варшавського університету, а в 1936 – 1951 роках займав керівні посади у Варшавському педагогічному інституті Спілки вчителів. Тут він написав серію праць з питань дитячої, педагогічної і соціальної психології. Серед них – «Психологія підліткового віку» (1931, 1932, 1935 рр. ), «Нариси психології у зв’язку з розвитком дитячої психіки”(1938, 1947 рр. ), “Нарис психології виховання» (1938, 1947, 1951, 1958 рр. ), «Характерологія і типологія дітей і молоді» (1946р.), «Дорогою самопізнання» (1947), «Психологічна проблематика підростаючого віку» (1950).
Під час німецької окупації С. Балей потрапив до концентраційного табору в Пруткові, проте зумів утекти. Перейшовши на нелегальне становище, викладав у таємному польському університеті в Ченстохові. Після війни продовжив працювати у Варшавському університеті, водночас очолював Інститут психології виховання. С. Балей започаткував також польську психобіографію, застосувавши методи психоаналізу у вивченні творчості класиків польської літератури Юліяна Словацького й Степана Жеромського, був членом Польської Академії наук та багатьох наукових установ за кордоном. За свою працю був відзначений офіцерським Хрестом Відродження Польщі. Помер Степан Балей 13 вересня 1952 р. у Варшаві, де й похований на цвинтарі Повонзки.
Степан Балей був автором перших україномовних підручників з психології та логіки і значну частину життя працював саме в українських закладах освіти. С. Балей є видатним галицьким ученим, автором новаторських праць у галузі психології та піонером застосування методів психоаналізу на українському й польському ґрунті, автором перших українських підручників із психології (1922) та логіки (1923), близько десятка книг і близько сотні статей. Опублікована 1916-го у Львові брошура С. Балея «З психольогії творчости Шевченка» (1916) – перша й поки що остання спроба створити психобіографію Кобзаря. Як стверджують сучасні українські дослідники історії психології П. Петрюк і Л. Бондаренко, це найкраща українська праця в галузі психоаналітичних досліджень першої половини ХХ ст.
Упродовж майже 40 років ім’я про життя та діяльність вченого в Україні замовчували. І лише тепер його багата творча спадщина повертається до нас. Наукові доробки С. В. Балея сьогодні починають визнавати та вивчати в Україні. Так, найкращий твір Степана Володимировича із надбань українського психоаналізу «З психольогії творчості Шевченка» був опублікований у збірці «Історія психоаналізу в Україні» в 1996 році. Слід відмітити, що з 1993 року у Львові (а з 2003 року і в Одесі) з ініціативи і під керівництвом Заслуженого діяча науки і техніки України, члена-кореспондента АПН України М. М. Верникова відбуваються кожні два роки Балеєвські читання, за його ж ініціативи і під його редакцією розпочалося видання зібрання праць академіка С. В. Балея у п’яти томах і двох книгах, перший том якого вийшов друком в 2002 році у видавництві ІФЛІС ЛФС «Cogito» (Львів–Одеса).
Вшановують відомого земляка і в Тернопільщині. Зокрема, із 1991 року, часу створення Тернопільського інституту народної освіти, (згодом-Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти) засновано іменну стипендію імені Степана Балея – за кращу наукову роботу. Щорічно лауреатам премії С. Балея вручались почесні дипломи та грошові винагороди.
Варто відзначити, що Постановою Кабінету Міністрів України № 1293 від 19 листопада 1997 р. Великобірківській ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназії присвоєно ім'я Степана Балея ( тепер КЗ «Великобірківський ліцей імені Степана Балея» Великобірківської громади). У березні 1998 р. на центральному корпусі школи врочисто встановлена пам’ятна таблиця, одна з нових вулиць селища носить ім’я С. Балея. Іменем Степана Балея також названо вулиці у Тернополі та Варшаві.
На превеликий жаль, до цього часу ще не всі праці Степана Володимировича знайдені, а знайдені ще недостатньо відомі. Наукова спадщина видатного психолога, лікаря, психоаналітика, філософа та педагога С. В. Балея потребує ґрунтовного дослідження та заслуженого визнання.
.jpg)
