Новина   |  15 травня, 2026

17 травня - День пам’яті жертв політичних репресій: пам’ятаємо заради майбутнього

17 травня - День пам’яті жертв політичних репресій: пам’ятаємо заради майбутнього

Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Після широкомасштабного вторгнення росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. З огляду на все, що ми знаємо про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, з огляду на відомості, які надходять з окупованого Херсона, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.

В умовах війни немає змоги масово вшанувати пам’ять жертв політичних репресій у Биківні під Києвом чи інших місцях. Проте людська пам’ять не знає кордонів, тому цього року віддати шану безневинно вбитим можна на будь-якій локації - вдома, за кордоном, у прихистку - згадати тих, кого свавільно закатував одвічний ворог. Потрібно висвітлювати День пам’яті загалом, так і розповідати окремі історії, щоб люди, чиї життя обірвав або скалічив комуністичний режим, не залишилися в пам’яті сучасників безіменною абстрактною цифрою.

Один із проєктів, який повертає імена і зберігає пам’ять про людей, захоронених у Биківнянському лісі під Києвом, найбільшому відомому місці поховань жертв політичних репресій в Україні, - «Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил». З 2017 року до пам’ятної дати Національний історико-меморіальний заповідник  «Биківнянські могили» за підтримки Українського інституту національної пам’яті публікує серії інтернет-банерів з конкретними іменами і стислими життєвими історіями людей, похованих у Биківні, на так званій «таємній спецділянці НКВС УРСР». За різними даними, тут у 1937-1941 роках було захоронено від 20 до 100 тисяч безневинно розстріляних жертв комуністичного терору.  Кілька років сюди практично щоночі звозили тіла жертв НКВС, замордованих у кількох київських катівнях. Серед них – письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших безневинних жертв.

Переглянути цьогорічні інтернет-банери можна за посиланнями: https://bykivnia.org.ua/bykivnianska-trahediia-imena-z-bezimennykh-mohyl-2022-chastyna-1/?fbclid=IwAR2zGd1nImU64gM-icXdQfy_JEyYg7wrPmSlSybfGN1Cwe-vqQ8PQ_--LKU  та https://bykivnia.org.ua/bykivnianska-trahediia-imena-z-bezimennykh-mohyl-2022-chastyna-2/?fbclid=IwAR2UPAf3OTBJ17bO43pKJ4ejmjFAfaup249cWgaRNVR30CVlnWE_43ihmW0

Але це не єдина «таємна спецділянка», по всій Україні розкидані місця масових поховань людей, позбавлених свободи, гідності, майна, замордованих та безвинно страчених: П’ятихатки у Харкові, Рутченкове поле у Донецьку, Дем’янів лаз на Прикарпатті, Суча балка на Луганщині, урочище Триби на Полтавщині, Халявин біля Чернігова. Такі ж братські могили є й у Вінниці, Умані, Житомирі, Бердичеві, Львові, Запоріжжі, Одесі та багатьох інших містах.

Про ці та інші злочини радянського тоталітарного режиму треба пам’ятати завжди. Жива пам’ять дає наснагу боротися, щоб радянський режим був засуджений усім світом на рівні з нацизмом. Боротися за світ без тоталітаризму.

Про злочин масових політичних репресій також нагадує проникливий ролик, створений творчою майстернею Bober Film Studio (режисерка – Діана Горда) за підтримки Українського інституту національної пам'яті та Меморіального заповідника  «Биківнянські могили»: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/15-travnya-den-pamyati-zhertv-politychnyh-represiy

Історія циклічна для тих, хто забуває про злочини минулого. Радянський тоталітаризм, який десятиліттями нищив українську еліту та мільйони невинних людей у безіменних братських могилах, сьогодні переродився у сучасний російський рашизм. Назви місць масових страт змінилися, але почерк ката залишився незмінним - стерти українську ідентичність через терор, катівні та депортації.

Сьогоднішня боротьба українського народу в російсько-українській війні -  це не лише битва за території, це екзистенційна війна за право бути вільними від тоталітарного ярма. Пам’ять про жертв політичних репресій дає нам не лише гіркоту втрати, а й незламну гартовність: ми знаємо ціну «руского міра» і тому ніколи не складемо зброї.

Як і нацизм, радянський режим та його нинішній спадкоємець -  путінська росія - мають бути засуджені світовим трибуналом.

Наша пам'ять - це наша зброя. Наша гідність - це наш щит. Ми пам'ятаємо кожного, хто загинув від рук катів. Сьогодні ми боремося за нашу Перемогу, щоб зупинити це зло і щоб Україна нарешті стала вільною та незалежною.

Слава Україні! Героям Слава!

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті жертв політичних репресій https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-zhertv-politychnyh-represiy