logo

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

День соборності України

День соборності України

Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
бо ти у нас одна-єдина, –
Писав в своїх віршах Тарас.

 

«Разом з власної волі з 1919 року,» – під таким гаслом Україна відзначала столітній ювілей Акту Злуки. Ці слова особливого значення набувають у сьогоднішній день і є приводом нагадати про єдність і неподільність українських земель.

День соборності України (Акт Злуки або Велика Злука) – урочисте оголошення 22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві універсалу про об'єднання УНР (Українська Народна Республіка) і ЗУНР(Західноукраїнська Народна Республіка) у соборну Україну.

Важкий шлях пройшла Україна, щоб здобути незалежність. Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві.

Першою на руїнах Російської імперії постала Українська Народна Республіка, а пізніше, вже в листопаді 1918-го, на теренах колишньої Австро-Угорщини утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, закріплений юридичним документом.

Цій події передували переговори представників республік і укладання попереднього договору про наміри до об’єднання.

У листопаді 1918 року делегація ЗУНР прибула в Київ до гетьмана Скоропадського в надії отримати допомогу в боротьбі з поляками. Однак на той час місто було вже оточене військами Директорії УНР, тому представники Західноукраїнської Народної Республіки попрямували до Фастова на зустріч з членами Директорії.  1 грудня 1918 року у Фастові між УНР і ЗУНР був укладений передвступний договір про подальше об'єднання двох республік в єдину державу. Делегація ЗУНР, до речі, відправлялася з м. Тернопіль – як столиці Західної України. Згодом, 3 січня 1919 року, Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславові (сьогодні м. Івано-Франківськ) ратифікувала його і направила делегацію для ведення переговорів з урядом УНР.

А уже 22 січня цього ж року на Софійській площі Києва відбулося урочисте віче, на якому був проголошений Акт Злуки УНР і ЗУНР. Представник ЗУНР Лонгин Цегельський передав грамоту Національної ради ЗУНР «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії УНР Володимиру Винниченку. У відповідності з даним документом ЗУНР отримала право повної автономії і назву Західної області Української Народної Республіки. Відбулося об'єднання військових сил двох держав, громадяни яких отримали гарантії демократичних прав і свобод.

28 січня 2019 року Трудовий конгрес України Універсалом затвердив включення представників від Західної України до складу Директорії, таким чином сформувавши уряд єдиної України.

Подіям приєднання ЗУНР до УНР передували об’єднавчі процеси і на інших землях колишньої Російської імперії, населених українцями. Так, 20 січня 1918 року Законодавча Рада Самостійної Кубанської Народної Республіки ухвалила резолюцію про прилучення Кубані на федеративних засадах до Української Народної Республіки, але через агресію Радянської Росії це об'єднання не відбулося. 23 квітня 1918 року українські війська вступили у Сімферополь, визволивши Кримський півострів від більшовиків, фактично перетворюючи його на територію УНР. Українських воїнів тоді радісно вітали кримські військові з’єднання, що й в майбутньому могло б послужити для переговорів про спільні дії. Ще раніше, у 1917 році Третім Універсалом до складу УНР фактично включалися землі: Холмської та тої частини Волинської губерній, що потім перейшла під владу Польщі; частини земель Сіверщини, Дреговицької землі, Посем’я, Слобожанщини, Харківщини, Донеччини та Подоння, які потім були відторгнуті і приєднані до Росії або Білорусі. Окрім цього протягом 1917-1920 років уряди Української Далекосхідної Республіки та Української Народної Республіки вели переговори про об’єднання в одну державу. На території УДР діяли навіть представництва українських політичних партій з УНР.  Її Конституцією проголошувалося, що українське населення Далекого Сходу є складовою частиною «особливої української самостійної нації» та має «племінний та культурний зв'язок… з народом та краєм, з якого вони вийшли, з Наддніпрянською Україною».

 «Акт злуки» ЗУНР та УНР став символом народної єдності, проявом волі до етнічного і територіального об'єднання, кроком, який вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.

«Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України – результат політики Леніна чи Сталіна», – пояснює голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному, змусити їх служити чужим для них інтересам. Він став етапом становлення і розвитку української державності.

21 січня 1990 року понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Український «Живий ланцюг» став однією з наймасовіших у тогочасній Центрально-Східній Європі акцій боротьби за свободу. Цей знаменний день отримав статус державного свята в 1999 після підписання відповідного указу президентом Леонідом Кучмою. Вже за рік Україна відновила свою незалежність.

Сучасна російсько-українська війна для українців є продовженням столітньої визвольної боротьби. Українські військові, так само, як і їхні попередники 100 років тому, відстоюють не лише незалежність, а й соборність України. В лавах Збройних сил України вояки з усіх її куточків.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної, демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Останні новини