Формування національної ідентичності через вивчення народних традицій
Особливості сучасного етапу формування національної ідентичності в Україні визначаються потребою реалізації ідеї нації на основі цінностей українства. Національна ідентичність ‒ це персональна ідентичність або відчуття приналежності до певної держави чи нації. Це сенс «нації як цілого, представленої самобутніми традиціями, культурою та мовою». Формування національно-культурної ідентичності підростаючого покоління тісно пов’язано з культурою та традиціями рідного народу, із співвідношенням свого рідного краю, отчого дому, своєї малої батьківщини, з традиціями та культурою свого регіону, країни.
12 квітня 2022 року, напередодні святкування Великодня, для педагогічних працівників, класних керівників та керівників гуртків закладів загальної середньої освіти, методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти Голуб М.Я. провела майстер-клас «Формування національної ідентичності через вивчення народних традицій». Захід відбувся у Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу GoogleMeet.
Мета заходу: підвищити фахову майстерність педагогів; викликати інтерес до традицій писанкарства та святкування Великодня; розширити знання про традиції та обряди українського народу; формувати навички та вміння писати писанки та оздоблювати великодню лозу, використовуючи різні матеріали, розвивати творчу ініціативу та пізнавальну діяльність; виховувати повагу до культурної спадщини українців.
Теоретичну частину розпочала Хома С. О., методист, в.о. завідувача центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти ТОКІППО. У своєму виступі на тему «Формування в учнівської молоді діяльнісного ставлення до національних свят і традицій» зазначила, що в умовах воєнного стану особливої актуальності набуває національно-патріотичне виховання, зокрема відзначення великодніх традицій, відродження українських звичаїв та обрядів, виховання у школярів почуття любові до свого народу, гордості за свою державу.
Великдень святкують у всьому світі. Назвати цей день звичайним святом було б неправильно, адже воно вважається культовою подією світової історії і головним днем у році для всіх православних християн. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, тому чимало обрядів, традицій та символів в Україні пов'язане з ним.
Про це нам докладно розповіла Мудрик Л.Є., методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти ТОКІППО у своєму виступі «Традиції та символи у святкуванні Великодня».
«Великодні звичаї та обряди українців в контексті художньої літератури» - це питання розкрила Сесик О.О., методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти ТОКІППО. Зазначивши, що літературі належить вагома роль у становленні духовних принципів, переконань, любові до рідної мови, звичаїв, традицій, обрядів. Саме традиції мають надзвичайно важливе значення у формуванні стійких моральних норм, культури поведінки. Вони є найвищим і цілісним здобутком народу, основою його єдності, самобутності та національної ідентичності, фундаментом національно-культурного надбання, що об’єднує минуле й майбутнє нашого народу, виховує національну гідність.
Практична частина майстер-класу була теж насиченою.
Традиція писанки одвічно жила в Україні, відзначалася широким розмаїттям технік виконання. Ігор Боднар, керівник гуртка Заліщицького БШ, народний майстер не тільки розповів про історію наших самобутніх писанок, а й продемонстрував як їх виготовити. Майстер уже кілька десятків років розписує яйця курей, гусей, страусів, перепілок, індиків і навіть папуг. І не лише сам творить великодню красу, а й досліджує традиції предків, своїх земляків, а також навчає писанкарству інших, проводячи численні майстер-класи. Він зібрав колекцію писанок понад сорока різних майстрів. Створює картини з писанок та паперопластики. Писанки воском пише. А також використовує якісні фарби і саморобні писачки, виготовлені з кулькових ручок. Нині, зважаючи на обставини, навчає своїх вихованців, ділиться своїми навичками через Інтернет, консультує телефоном тих, хто хоче перейняти досвід майстра, долучається до збереження надбань минулого для майбутніх поколінь.
Неділя за тиждень перед Великоднем називається «Вербною». Цей день асоціюється в нас з важливим атрибутом – вербними гілками. До нас вони прийшли на заміну пальмовим гілкам, які поклали на землю жителі Єрусалима, коли Ісус входив в їх місто. До свята готуються заздалегідь. Декорували великодню лозу разом з Надією Палац, керівником гуртка Скалатського БШ. Застосовуючи різні матеріали, при виготовлені, радять креативити. Вербові гілки вийшли дуже красиві, витончені і неповторні.
На завершення переглянули та послухали чудові веснянки і гаївки нашого краю.
Підводячи підсумки заходу, Марія Голуб у своєму виступі «Формування національної ідентичності через використання культурної спадщини Тернопільщини» зазначила, що вивчення та популяризація культурної спадщини краю є важливим чинником у формуванні національно-культурної ідентичності, що відображає складний і багатогранний процес розвитку та самоідентифікації особистості у контексті становлення і розбудови свого регіону та української держави як основоположного елемента виховання патріота України.
Захід пройшов цікаво та насичено. Дякую всім учасникам за активну та творчу роботу.
Нехай світле Христове Воскресіння принесе Україні радість, перемогу та мир!
.jpg)
