К. Д. Ушинський – національна гордість народу України
«Я – українець: рід наш старовинний,
дворянський. Всі родичі, діди, дядьки
і батьки були українцями, народилися
й поховані в українській землі…»
Костянтин Ушинський
2 березня 1824 року (за іншими даними 1823 року) народився Костянтин Дмитрович Ушинський, український педагог, реформатор шкільної освіти, основоположник наукової педагогіки й народної школи, автор праць з теорії та історії педагогіки.
Костянтин Ушинський є автором відомих підручників «Дитячий світ і Хрестоматія» (1861 рік) та «Рідне слово» (1864 рік), що базуються на принципі народності, який реалізується через виховання і навчання дітей рідною мовою. Його ім’я настільки міцно увійшло у вітчизняні історико-педагогічні дискурси, що сьогодні неможливо уявити минуле, сучасне й майбутнє української науки і практики без урахування освітніх пошуків цієї непересічної особистості.
К.Д. Ушинському вдалося розробити основи однієї з найбільш прогресивних дидактичних систем, що викликала неабиякий інтерес серед когорти європейських дидактів, визначити новаторські шляхи, принципи і засоби розвивального навчання, розкрити найбільш принципові питання формування змісту, якості освіти, чи не вперше в широкому ракурсі звернути увагу на проблеми розвитку педагогічної майстерності. Своїм науковим «месією» можуть уважати Костянтина Ушинського не лише педагоги, але й психологи, оскільки саме він заклав основи психолого-педагогічних підходів в освітньому загалі, закликаючи викладачів і вчителів орієнтуватися у своїй праці на вікові особливості вихованців. Із цією метою К. Д. Ушинський створив цілу підбірку художньо-дидактичних текстів, орієнтованих на різний учнівський вік.
Ідеї Костянтина Дмитровича Ушинського ніколи не втрачали своєї актуальності. На цих ідеях сформувалися й інші видатні українські педагоги: Х. Алчевська, Г. Ващенко, Б. Грінченко, Л. Деполович, Т. Лубенець, А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, Я. Чепіга, І. Зязюн. Спадщина великого дидакта залишається й сьогодні предметом зацікавлення багатьох педагогів, психологів, науковців різних напрямів і зацікавлень.
К.Д. Ушинський належить до плеяди славетних українських вчених-педагогів, належить Україні, з якою завжди був кровно і духовно пов’язаний.
«Я – українець!» – твердо підкреслював Костянтин Дмитрович. Україна увійшла в розум, душу, серце педагога. У цьому першорядну роль відіграла, звичайно, його мати, яка сама організовувала початкове навчання сина, увела його у світ українства, пробудила в нього історичну допитливість, інтерес до читання, рідного слова, народної традиції. Прищеплену нею любов до української мови педагог проніс через усе життя. Він писав так: «Мова — найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що пов’язує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике історичне живе ціле… Відберіть у народу все, і він усе зможе повернути; але відберіть мову — і він ніколи більше вже не створить її, нову батьківщину навіть може створити народ, але мови — ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і народ…»
Важливу роль у підготовці людини до життя К. Ушинський відводив її моральній вихованості. Моральне виховання дитини слід починати з найменшого віку і здійснювати постійно і систематично. Воно має бути спрямоване на формування у дітей кращих моральних рис і почуттів: патріотизму й гуманізму, любові до праці та дисциплінованості, чесності й правдивості, почуття обов'язку і відповідальності, власної гідності та громадського обов'язку, скромності, твердості волі й характеру та ін. Патріотичне почуття Ушинський вважав найвищим, найсильнішим почуттям у людини, «суспільним цементом», який «зв’язує людей у чесне, дружне суспільство».
Костянтину Дмитровичу дісталося прожити не надто довге життя. Постійні переслідування з боку влади, імперських чиновників, вороже налаштованих проти прогресивних ідей К.Д. Ушинського, підірвали здоров’я педагога. Перебуваючи тяжко хворим, він заповідав рідним поховати його на схилах українського Дніпра. Труну з тілом педагога 9 січня 1871 року було перевезено до Києва.
Костянтин Ушинський розкрив найбільш істотні принципи побудови освіти, сформулював основні закони навчання і виховання, виокремив шляхи всебічного розвитку особистості. Виховання усього народу великий педагог вбачав у об’єднанні його спільними ідеалами. Своєю чергою ідеал, на думку Ушинського, - історично обумовлені особливості народу, його глибокі, століттями випробувані почуття любові до Батьківщини, громадянськості, гуманізму, безмежної творчості. Тому сьогодні, в умовах війни, провідною метою в кожному закладі освіти має стати виховання особистості на засадах патріотизму.
.jpg)
