Особливості викладання навчального предмета «Технології» в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти
22 вересня 2023 року в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти відбувся вебінар для учителів трудового навчання та технологій на тему: «Особливості викладання навчального предмета «Технології» в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти». Розпочався захід о 10 год 30 хв.
У вебінарі взяли участь: Колодійчук О. Я., методист відділу методики навчальних предметів природничо-математичного циклу, технологій та фізичної культури Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук; Миколів З. П., методист лабораторії STEM-освіти Тернопільського ОКІППО; Глядик М. Б., методист обласного ресурсного центру з підтримки інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО; Галас Г. М., вчитель технологій Козівського ліцею № 1; Яворський С. Т., вчитель технологій Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14 ім. Б. Лепкого.
Розпочав захід Олег Колодійчук, який привітав учасників і озвучив регламент роботи. Олег Ярославович виступив із доповіддю на тему «Ведення документації вчителя технологій: особливості оформлення та використання».
Однією із проблем учителів навчального предмета «Технології» в 5–6 (7 пілотних) класах є оформлення документації, а саме: укладання навчальної програми та календарно-тематичного плану; ведення журналу тощо.
У Законі України «Про повну загальну середню освіту» зазначено, що освітня програма закладу освіти має містити перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами.
У Типовій освітній програмі озвучено «Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Формування змісту навчальних предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників. Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.
Учителі мають академічну свободу у виборі програми, прийнятної для їхньої роботи.
Отже, на основі обраної модельної навчальної програми, учитель моделює навчальний процес/укладає власну навчальну програму, в якій формує змістове наповнення відповідно до актуальних потреб і матеріально-технічних ресурсів закладу освіти, інтересів, можливостей і здібностей учнів.
Така програма має містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідною модельною навчальною програмою, розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку, опис видів навчальної діяльності (на зразок модельної програми), а також інші відомості за бажанням вчителя, зокрема розподіл тем на уроки тощо.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання найдокладніше розкрито в орієнтирах для оцінювання, які слугують основою для впорядкування послідовності досягнення очікуваних результатів навчання. Доповідач продемонстрував одну з модельних навчальних програм та її відповідність Державному стандарту базової середньої освіти.
В навчальній програмі вчитель визначає необхідну кількість годин для вивчення тієї чи іншої теми, (реалізації навчального проєкту, розділу, модуля тощо), в межах загальнорічної кількості годин, передбаченої навчальним планом закладу освіти на вивчення цього предмета/інтегрованого курсу, та з урахуванням очікуваних результатів навчання, визначених навчальною програмою.
Укладаючи навчальну програму педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета, відповідно до підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес, зокрема:
- доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент; розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів програми (розділів, тем, модулів тощо) зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо;
- доповнювати тематику навчальних проєктів, практичних/творчих робіт; вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.
Загальний обсяг таких змін може досягати 20% (однак, при ущільненні програми та вилученні окремих питань не слід забувати про те, що навчальна програма має містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідною модельною навчальною програмою).
Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем та реалізації навчальних проєктів, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.
При укладанні навчальної програми педагоги визначають ті види навчальної діяльності, які будуть використовуватися в освітньому процесі для досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом. Педагоги можуть:
- обирати види навчальної діяльності (зокрема технології обробки матеріалів і надання послуг) з тих, що запропоновані в модельній навчальній програмі;
- адаптувати рекомендовані модельною навчальною програмою види діяльності відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу;
- додавати або пропонувати інші види навчальної діяльності, відповідно до освітніх методик і технологій, які використовує вчитель, а також наявних засобів навчання.
На основі навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичний план, який має орієнтувати в послідовності розгортання програмового змісту і формування очікуваних результатів навчання, забезпечуючи при цьому цілісність і системність навчання. Тому надзвичайно важливого значення набуває розподіл конкретних освітніх результатів, визначених Державним стандартом, у межах навчального року в 5 та в 6 класах.
Під час реалізації навчальної програми вчитель має надавати учням чіткі інструкції щодо очікуваних результатів навчання, застосовувати особистісно-орієнтований підхід, що може бути забезпечений передусім вибором відповідних тем навчальних проєктів та ролей у груповій діяльності.
Методичні прийоми, які використовуються на уроках, треба добирати з урахуванням вимог до результатів навчально-пізнавальної діяльності, що відображені в Державному стандарті і навчальній програмі.
Правила та особливості ведення класного журналу зазначені в наказі МОН України від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».
Щодо ведення класних журналів у класах НУШ, то у наказі МОН № 289 від 01.04.2022 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти» є тільки окремі рекомендації щодо виставлення підсумкової оцінки у графах результатів навчання. Інших державних освітніх документів, які би повністю регулювали це питання немає. Отже, в цьому випадку необхідно застосувати принцип автономії закладу освіти та вчителя.
З посеред матеріалів різних закладів освіти, які пропонують варіанти вирішення даного питання, можна виокремити рекомендації Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (лист Сумського ОІППО № 463/11-10 від 28.10.2022 «Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок класного журналу в 5 класах НУШ»).
Із прикладними аспектами впровадження та можливостями для реалізації в освітньому процесі STEM-освіти ознайомила учасників Зоряна Миколів.
Швидкі темпи розвитку сучасного інформаційного суспільства зумовлюють необхідність зміни методології освіти, функції якої постійно ускладнюються. Основна навичка людини, що найбільше затребувана в сучасному світі, – це вміння бачити й розв’язувати проблеми, які стають усе складнішими й глобальнішими. Розв’язання будь-якої проблеми потребує, насамперед: критичного мислення, інтегрованих знань, творчої уяви, навичок практичного використання сучасних технологій.
Традиційний знаннєцентрований підхід до освіти не забезпечує формування готовності розв’язувати проблеми. Компетентнісний підхід, який за останні десятиліття набув поширення в освітніх системах багатьох країн, також не повністю реалізовує це завданням. Перелік компетенцій, якими має оволодіти випускник закладу освіти, часто залишається лише задекларованим у навчальних програмах. Щоб ці компетенції переросли в компетентність, як здатність виконувати певні завдання й розв’язувати конкретні проблеми, необхідно виробити звичку ставити й розв’язувати проблеми ще під час навчання. Реалізації таких освітніх завдань сприяє STEM–освіта.
STEM-освіта – це підхід до навчання, який передбачає вивчення реальних проблем, дослідження, аналіз, генерування оригінальних ідей, здійснення значної кількості експериментів тощо.
Прикладна спрямованість предметів «Технології» та «Трудове навчання» дозволяє знайти безліч напрямів інтеграції знань з різних предметів для вирішення практичних завдань. Під час виконання навчальних проєктів на уроках технологій та трудового навчання вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: набуваються нові знання, уміння і навички, які знадобляться в житті; розвиваються: мотивація, пізнавальні навички; формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати власні судження, виявляти компетентність. Проєктно-технологічна діяльність сприяє формуванню ключових компетентностей, дозволяє пройти технологічний алгоритм від зародження інноваційної ідеї до створення продукту, а також навчитися презентувати його.
Про специфіку розвитку творчого потенціалу осіб з особливими освітніми потребами під час навчання технологій та трудового навчання розповіла Марія Глядик.
Реформування шкільної освіти потребує розв’язання безлічі проблем, серед яких виняткове місце належить проблемі формування творчої особистості. Творчі здібності визначають як індивідуальні особливості, якості особистості, які впливають на її успішність під час виконання різноманітної творчої діяльності. Становлення цілісної, гармонійно і творчо розвиненої особистості не є можливим без виховання естетично освічених людей, які розуміють і цінують мистецтво, без виявлення у дітей творчого початку.
Окреме місце займає проблема розвитку творчого потенціалу осіб з особливими освітніми потребами на уроках технологій та трудового навчання. Щоб учень правильно та творчо виконував завдання, учитель має допомагати йому. Під час вивчення складніших прийомів виконання технологічних операцій рівень самостійності учня зростатиме, тому допомогу вчителя слід зменшувати. Вона полягатиме в тому, щоб спонукати учнів до вибору раціональних прийомів і способу дій, порівняння виробу зі зразком, відшукування помилок, виправлення їх. Практична діяльність учнів з особливими потребами є вирішальним фактором їхнього творчого розвитку й саме їй належить провідна роль у розвитку творчості учнів, так як вона включає і пізнавальні компоненти.
Розвиток творчих здібностей потребує також і впровадження нових дидактично-методичних засобів, що допомагають моделювати навчально-виховний процес, виходячи із поставленої мети. Тому доцільно організовувати роботу за такими напрямами:
- створення позитивної атмосфери на уроці;
- оптимізація пам’яті, мислення, уваги, творчості;
- індивідуалізація та диференціація процесу навчання.
Вчителі технологій пілотних класів Галина Галас і Сергій Яворський ознайомили присутніх із проблемами навчання здобувачів освіти обслуговуючих і технічних видів праці за програмами нової української школи.
Наприкінці заходу відбулося обговорення порушеної проблеми на основі прослуханих виступів. Учасники підвели підсумки та рекомендували до використання напрацьовану та озвучену на вебінарі інформацію в професійній діяльності вчителями трудового навчання та технологій Тернопільської області.
Методичні рекомендації розміщено на блозі «Для вчителів трудового навчання та технологій» за адресою https://trudove-2020.blogspot.com/
.jpg)
