Про презентацію книги Любомира Крупи «Вплив Андрея Шептицького на суспільне і культурно-просвітницьке життя в Галичині кінця XIX-першої половини XX століття»
10 квітня 2024 р. у конференц-залі історичного факультету ТНПУ відбулася презентація книги загиблого захисника України, педагога, науковця, історика, громадсько-політичного діяча, військовослужбовця ЗСУ, кандидата історичних наук Любомира Крупи «Вплив митрополита Андрея Шептицького на суспільне і культурно-просвітницьке життя в Галичині кінця ХІХ – першої половини ХХ століття», у якій взяла участь Мар’яна Чорна, методист відділу організаційно-методичної та інформаційно-видавничої діяльності Тернопільського ОКІППО.
Монографія Любомира Крупи для вітчизняної науки має важливе історичне значення, адже базується на новітній джерельній та науково-методологічній основі, розкриває на прикладі постаті Андрея Шептицького як церковного Поводиря визначальну роль та значення Церкви, її керівників у житті українців, обґрунтовує консолідуючу, націєтворчу й націєзахисну функції християнства для українців. Внаслідок російсько-української війни, коли питання духовності набуває особливого значення, дослідження життя і діяльності митрополита, його вплив на духовне-освітнє, суспільно-політичне життя в Україні уможливлює зміцнення національної ідентичності.
В основі монографії кандидатська дисертація, захищена Любомиром Крупою у 2003 році. Як зазначила його дружина Ірина Крупа: «Його захист справді нагадував бій, тому що більшість науковців були колишніми комуністами, колишніми партійними діячами. Тобто, це люди з радянською прошивкою. І тому вийти перед ними і сказати, що Шептицький був героєм, який за українську державність боровся ‒ це, як «махати червоною шматою» у них перед очима».
Модератором презентації була сестра Любомира Крупи, доцентка кафедри журналістики ТНПУ ім. Володимира Гнатюка Наталія Дащенко, яка займалася літературним упорядкуванням монографії. Вона розповіла, що надрукувати монографію Любомир хотів ще до того, як пішов до війська. «Одразу після захисту питання видання дисертації не піднімалося. Але через кілька років, коли Любомир уже був викладачем у Тернопільському економічному інституті, напевно колеги підштовхнули його до цього. І Любомир звернувся до мене, щоб літературно впорядкувати текст. Я не знаю, з яких причин він потім поставив на паузу друкування монографії. І повернулися ми до цього аж в кінці 2023 року. Разом з Марією та Іриною Крупами, по суті, ми за чотири місяці підготували цю монографію до оприлюднення». Вона зазначила, що це щоденна покрокова праця Любчика: «Вдома, в Березовиці, в маминій хаті зберігаються Любчикові конспекти записів з архівів. Любомир вивчав, складав, компонував. Як повідомила Наталія Дащенко, примірники монографії надіслали у 15 бібліотек України, зокрема в бібліотеку Верховної ради України, Національну бібліотеку України імені Володимира Вернадського, а також в Державний архів Тернопільської області. Всього книжку видали тиражем 300 примірників.
Про науково-пізнавальне значення, унікальність книги як скарбу, «світла, яке сяє», «контраверсійну особистість митрополита Андрея Шептицького на тлі доби», «дивовижний спокій та талант у навчанні, громадсько-політичній та науковій роботі», притаманних Любомиру Крупі, – говорила у вітальному слові одногрупниця, приятелька, доктор історичних наук, професор ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, заслужений діяч науки і техніки України Леся Алексієвець.
Виконувач обов’язків декана історичного факультету Тернопільського педуніверситету Володимир Кіцак, кандидат історичних наук, доцент, а також одногрупник Любомира розповів про вибір теми наукового дослідження, яка була надзвичайно близькою Любомиру, адже «Шептицький у міжвоєнний період і під час Другої світової війни був такою неординарною потужною особистістю, що, фактично все культурне і політичне життя вертілося довкола нього. Любомир вважав, що це цікаво і це питання треба розкрити не з популістської точки зору, а за фактами: так, як воно, власне, було. Через те праця Любомира ґрунтована на серйозних наукових джерелах. І те, що він написав, цікаво читати, попри необхідний для історичної монографії науковий стиль».
Доктор історичних наук, професор ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, заслужений діяч освіти України, науковий керівник Любомира Крупи Микола Алексієвець охарактеризував його висловлюваннями Блаженнішого Любомира Гузара: «Бути собою ‒ це найдорожчий скарб людини. Бути собою – це найбільш гідний шлях діяльності людини. Таким був і Любомир…»
Дуже цікавими спогадами про Любомира поділилися з учасниками презентації одногрупники: Ігор Крочак, Ігор Кульчицький, Леся Долішня і куратор групи, кандидат історичних наук, доцент Оксана Ятищук.
Ректор ТНПУ імені Володимира Гнатюка, доктор філософських наук, кандидат історичних наук, професор кафедри філософії та суспільних наук, член-кореспондент НАПН України, доктор філософії Богдан Буяк подякував усім, хто прийшов вшанувати пам’ять Любомира та родині, зазначивши, що ми повинні зробити все, щоб наступні покоління знали, шанували й розуміли, як важко, якою жертвою нам дається наша незалежність, свобода, Перемога.
Наприкінці заходу почесне слово висловила мати загиблого Героя Любомира Крупи – Марія Крупа, закликавши громадськість, словами сина: «До роботи! Тримаймо стрій! Займіть цю нішу!»
Захід був емоційним, хвилюючим, інформативно насиченим.
Висловлюємо щиру вдячність за плідний науково-педагогічний діалог і співпрацю!
.jpg)
