Про проведення засідання Серпневої методичної студії з технологій та креслення на тему «Технологічна освіта: актуальні виклики, можливості та ефективні підходи у 2026–2027 навчальному році»
20 серпня 2026 року проведено засідання Серпневої методичної студії з технологій та креслення в рамках обласних Серпневих методичних студій на тему «Серпневі студії 2026: методичне забезпечення якісної та доступної освіти». У заході взяли участь 67 освітян Тернопільської області. Серед учасників – консультанти центрів професійного розвитку педагогічних працівників, які здійснюють науково-методичний супровід діяльності вчителів технологій та креслення, працівники органів управління освітою територіальних громад, голови методичних об’єднань учителів технологій та креслення.
Метою заходу було сприяти підвищенню професійної компетентності педагогічних працівників у питаннях сучасної організації технологічної освіти в ЗЗСО, ознайомити з актуальними підходами до планування та розроблення навчально-методичного забезпечення освітнього процесу для учнів 9-х класів, розкрити можливості використання STEM-підходів для підвищення якості технологічної освіти, а також актуалізувати питання супервізійної підтримки, психологічних аспектів професійної діяльності педагога та ефективної взаємодії з особами з особливими освітніми потребами.
Захід розпочав Колодійчук Олег Ярославович, виконувач обов’язків завідувача кафедри змісту і методик навчальних предметів Тернопільського ОКІППО, методист з технологій та креслення відділу методики навчальних предметів природничо-математичного циклу, технологій та фізичної культури за сумісництвом. У своєму виступі він висвітлив основні аспекти викладання навчальних предметів «Технології» та «Креслення» у 2026/2027 навчальному році, а також представив сучасні підходи до навчально-методичного забезпечення вчителя технологій, зокрема ресурси, інструменти та можливості їх використання.
Інформацію про особливості модернізації технологічної освіти в старшій школі представила Сесик Оксана Олегівна, методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти Тернопільського ОКІППО, а також за сумісництвом методист з технологій та креслення відділу методики навчальних предметів природничо-математичного циклу, технологій та фізичної культури.
Модернізація технологічної освіти у старшій школі є фундаментальною складовою реформи профільної середньої освіти в Україні, яка офіційно стартує з 1 вересня 2027 року. Головна мета трансформації полягає в переведенні навчання 10–12 класів на рейки індивідуальних освітніх траєкторій та синергії між академічними ліцеями та професійно-технічною освітою. Важливу роль у супроводі цих змін відіграє Швейцарсько-український проєкт DECIDE («Децентралізація для розвитку демократичної освіти»), що допомагає територіальним громадам України реструктуризувати освітні мережі та готувати інфраструктуру.
Проєкт DECIDE допомагає Міністерству освіти і науки України розробляти Стратегію реформи профільної середньої освіти. Це передбачає створення мережі академічних ліцеїв, де технологічна освіта перестане бути лише теоретичною, а стане частиною конкретних профілів навчання. Це дозволить учням 10–12 класів обирати технологічні напрями, які відповідають їхнім кар’єрним планам.
У межах проєкту громади отримують гранти на облаштування профорієнтаційних просторів та хабів. Це безпосередньо стосується модернізації матеріально-технічної бази для викладання технологій, перетворюючи старі майстерні на сучасні лабораторії, де учні можуть працювати з новими технологіями та інструментами.
Проєкт сприяє налагодженню зв’язків між школами та місцевими підприємствами. Це дозволяє учням бачити практичне застосування технологічних знань на виробництві, у сільському господарстві чи сфері послуг, що є основою сучасної технологічної освіти.
Іванюк Тетяна Георгіївна, методист, в.о. завідувача відділу методики навчальних предметів природничо-математичного циклу, технологій та фізичної культури ТОКІППО, виступила з доповіддю на тему «Супервізія в ЗЗСО: професійна підтримка та розвиток педагогічних працівників».
Українська освіта впевнено переходить від застарілих методів контролю до культури взаємопідтримки.
Супервізія не є перевіркою чи атестацією. Її результати не можуть бути підставою для дисциплінарних стягнень. Головна мета – допомогти вчителеві осмислити власну практику за принципом «рівний – рівному». Групова супервізія суттєво підвищує результативність роботи вчителів, зміцнює культуру взаємопідтримки в команді та знижує рівень емоційного виснаження. Стандартний повний цикл супервізійної підтримки триває від 18 до 24 годин. Самі зустрічі розраховані максимум на 10 учасників і тривають до 2 годин. Обов'язковим елементом кожної зустрічі є вихід на конкретний «крок до дії» для вирішення професійного запиту вчителя. Педагоги, які беруть участь у реалізації Держстандартів базової та профільної середньої освіти, можуть самостійно та добровільно обирати підвищення кваліфікації у формі супервізії на платформі «Вектор». При цьому кожен вчитель є окремим отримувачем послуги, що виключає примусове адміністративне направлення. За результатами проходження циклу супервізор видає педагогу офіційне свідоцтво, погоджене адміністрацією закладу, яке містить інформацію про підвищення кваліфікації.
Методист обласного ресурсного центру з підтримки інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО Свистун Олена Орестівна розкрила особливості організації інклюзивного навчання в ЗЗСО, акцентувавши увагу на законодавчих вимогах та алгоритмах роботи. Вона детально ознайомила присутніх із змінами оновленої Постанови КМУ № 957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» та акцентувала увагу на практичних кроках розбудови якісного безбар’єрного середовища. Окрему увагу було приділено розмежуванню адаптації та модифікації змісту навчального предмета, методів викладання та оцінювання результатів учнів з ООП. Спікерка підкреслила важливість створення не лише фізично доступного простору (пандуси, ресурсні кімнати, зони розвантаження), а й психологічно комфортного середовища без стереотипів та упереджень.
Оксана Миколаївна Дністрянська, методист Лабораторії STEM-освіти ТОКІППО, окреслила нові виклики і можливості STEM-освіти та впровадження STEM-підходу на уроках технологій у 2026/2027 навчальному році. У ході виступу увагу зосереджено на використанні цифрових інструментів, філософії мейкерства та конкретні ідеї для учнівських проєктів.
Жизномірська Оксана Ярославівна висвітлила інформацію щодо резильєнтності у контексті розвитку та навчання учнів 9 класів: психологічні аспекти взаємодії педагога й учнів.
Учні 9 класів перебувають на етапі активного підліткового кризового періоду. Для них характерні: емоційна нестійкість, почуття дорослості, значущість спілкування з однолітками, формування «Я»-концепції.
Психологічна взаємодія вчителя із учнями: будуйте партнерські взаємини; поважайте приватні кордони; враховуйте емоційні «гойдалки»; заохочуйте критичне мислення; легітимізуйте право на помилку.
Резильєнтність – це здатність особистості долати різноманітні труднощі, адаптовуватися до стресу, швидко відновлювати душевну рівновагу.
Резильєнтність для учнів: розвиток гнучкості мислення; самоконтроль; звернення за допомогою; робіть перерви.
Резильєнтність для вчителів: встановлення чітких меж між роботою та відпочинком; емоційна гігієна; професійна підтримка; фокус-контроль на значущій ситуації, яку я можу змінити.
Учитель має створювати атмосферу довіри, відкритого діалогу, формувати культуру взаємоповаги та взаємопідтримки.
Наприкінці заходу учасники обговорили та проаналізували озвучені виступи, підвели підсумки та виробили рекомендації.
