Новина   |  23 грудня, 2022

Про вебінар вчителів трудового навчання «Використання творчої спадщини українського народу на уроках трудового навчання та технологій для розвитку патріотичних цінностей особистості»

23 грудня 2022 року на базі Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся вебінар для учителів трудового навчання, технологій та креслення на тему: «Використання творчої спадщини українського народу на уроках трудового навчання та технологій для розвитку патріотичних цінностей особистості».

У вебінарі брали участь: Колодійчук О. Я., методист відділу методики навчальних предметів природничо-математичного циклу, технологій та фізичної культури Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук; Кавецький В. Є., в. о. завідувача кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук; Смолярська О. З., вчителька ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Пулюя смт. Гримайлів; Вовк С. Б., вчителька ліцею № 2 м. Хоростків; Блажко Л. В., вчителька Теофіпільської гімназії та педагоги Тернопільської області.

На початку проведення заходу виступив Олег Колодійчук, який привітав учасників і озвучив регламент роботи.

Після нього виступив Віктор Кавецький із доповіддю на тему «Формування системи цінностей у здобувачів освіти в умовах нових суспільних викликів».

Для розвитку патріотичних цінностей особистості дуже важливо враховувати психологічні аспекти процесу. Патріотизм як складне інтегральне психологічне й соціально-психологічне явище містить три аспекти: когнітивний (знання, уявлення), емоційний (відношення, почуття) і поведінковий (готовність до дії, установка та безпосередні дії).

1. У когнітивній сфері необхідно зауважити на знання про героїчні сторінки історії й традиції України, самовіддану боротьбу її народу за збереження суверенітету та державної незалежності, про подвиги наших патріотів-співвітчизників, як у минулому, так і в теперішній час.
2. В емоційній сфері, використовуючи різні засоби й методи впливу, необхідно формувати патріотичні почуття, зокрема любов до Батьківщини, гордість за її духовну культуру й історичне минуле, оптимістичні настрої щодо перспектив розвитку України та творчих можливостей українського народу. В умовах війни важливо допомогти усвідомити єдність армії та українського народу, наступність культурних, військових традицій, їх безумовну цінність.
3. У поведінковій сфері усі вектори патріотичного виховання мають бути спрямовані на формування серед громадян суспільно-орієнтованих форм поведінки, готовності керуватися не тільки особистими інтересами, але й враховувати інтереси суспільства, держави, відстоювати та захищати їх як свої власні.

У доповіді Олег Колодійчук висвітлив особливості розвитку патріотичних цінностей здобувачів освіти на уроках трудового навчання та технологій.

У час розв’язаної російською федерацією війни проти нашої держави виникає невідкладна необхідність проведення систематичних заходів, спрямованих на посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

В Україні проблема національно-патріотичного виховання унормована такими нормативно-правовими актами: Указом Президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання» № 286/2019 від 18.05.2019, постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020–2025 роки» № 932 від 09.10.2020 та «Про затвердження Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» № 673 від 30.06.2021.

У галузі освіти це питання унормовано Наказом МОН України «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641» № 527 від 6 червня 2022 року, яким затверджено Концепцію національно-патріотичного виховання в системі освіти України та Заходи щодо її реалізації до 2025 року (далі Концепція).

З-поміж інших завдань, які необхідно виконати для втілення ідей національно-патріотичного виховання, у зазначених вище нормативно-правових актах указано про потребу забезпечення умов для формування в громадян України поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій та для популяризації кращих здобутків національної культурної спадщини.

У Концепції вказано, що у закладах освіти слід культивувати таку рису української ментальності, як працелюбність. Серед заходів для реалізації Концепції значаться: «проведення майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Збройних Сил України (далі – ЗСУ) та об’єднаних сил», «виготовлення оберегів тощо для учасників бойових дій» та «проведення виставок … творчих робіт на патріотичну тематику».

Змістове наповнення програм навчальних предметів «Технології» та «Трудове навчання» має значний потенціал для формування та розвитку патріотичних цінностей здобувачів освіти і дозволяє повноцінно реалізувати зазначені вище завдання як під час уроків так і позаурочний час. Адже на уроках цих предметів вони можуть ознайомитися з особливостями народних ремесел, виготовлення виробів засобами різних видів декоративно-ужиткового мистецтва, організації побуту та іншими надбаннями українського народу, здобутими упродовж історичного розвитку.

У народі побутує повір’я: той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Отож, засвоєння, вивчення, популяризація та збагачення українськими дітьми історичної культурної спадщини є важливим засобом зміцнення національно-патріотичної свідомості, згуртування і єдності усієї нашої нації.

Одним із найбільших надбань народу є етнопедагогіка, завдяки якій передаються і примножуються новими поколіннями здобутки матеріальної й духовної культури народу, утверджується його національна самосвідомість і самобутність, відповідно формуються і розвиваються патріотичні цінності.

У сфері дії народної педагогіки формувалися перші навчально-виховні інституції східних слов’ян, у яких відбувалася підготовка молодого покоління до виконання певних функцій у суспільстві залежно від віку та статі. Такий тендерний розподіл мав місце в Україні упродовж віків.

Для хлопців ідеалом був господар. Він – порядок і лад у всьому, достаток, гідне життя, слідування народним традиціям, спостережливість і кмітливість, стабільність і упевненість у завтрашньому дні. У жіночої половини населення в усі часи ідеалом залишається берегиня домашнього вогнища, що дбає про затишок, охайність і порядок у господі, забезпечення їжею; це розрада для всієї родини, гостинність і щедрість, але водночас і заощадливість. Тобто підготовка в родині майбутнього господаря й господині була основною програмою виховання в українській педагогіці.

Сьогодні ця традиція відображена у сучасній загальноосвітній школі під час вивчення навчальних предметів «Трудове навчання» та «Технології». Ролі батька та матері виконують учителі, які викладають ці навчальні предмети відповідно хлопцям та дівчатам. Проте не в усіх ЗЗСО, через недостатню, згідно з законодавством, для розподілу кількість учнів, є можливість навчати хлопців та дівчат відповідних технологій. І тому учителям необхідно добирати для навчання учнів такі технології, щоб їх хотіли використовувати для виготовлення виробів як хлопці так і дівчата.

Сьогодні переважна більшість учителів планує теми творчих учнівських проєктів, які пов’язані із виготовленням виробів для бійців ЗСУ, що захищають нашу країну. Зазвичай це різноманітні за конструкцією та різні за складністю виготовлення пічки для обігріву приміщень, свічки тривалого горіння, якорі для пошуку розтяжок, маскувальні сітки, сумки для аптечок, рукавиці, балаклави, шапки, шкарпетки, натільний одяг, термобілизну, сувеніри з патріотичною символікою, а також вареники, консервовані продукти, кондитерські вироби тощо.

Про минуле та сучасне української іграшки інформувала присутніх Ольга Смолярська.

Одним із головних завдань народних традицій є виховання в нових поколінь любові та поваги до культури своїх предків, своєї землі. Важливим засобом у досягненні цієї мети є народні іграшки, які здавна були не тільки забавками, але й виконували функції соціалізації та оберегу. В української народної іграшки багата історія, що зумовлена її популярністю у різні часи. Вона виховує дитину з самого народження. Слов’яни завжди вірили в магічну силу іграшок, у їхню здатність оберігати від злих сил і хвороб.

Світлана Вовк провела майстер-клас із виготовлення новорічної прикраси «солом’яний павук».

На відміну від сьогоднішньої «русифікованої» традиції прикрашати оселю ялинкою наші пращури прикрашали свої оселі дідухами та підвісними декоративними конструкціями з соломи, які називались павуками. Наші предки вважали, що такі «павуки» охороняли будинок, приносили добробут і щастя в сім’ю, вбираючи в себе всю негативну енергію, яка була присутня в будинку. Щороку повторювався цикл: старий «павук» спалювався і на його місце вивішувався новий. Сьогодні багато хто продовжує вірити, що солом’яні «павуки» – це своєрідні обереги, які не тільки очищають від негативу, але і наповнюють позитивною енергією, адже вони постійно знаходяться в русі, обертаючись в різні боки. Для цього потрібно тільки стати під нього. Коли «павук» обертається за годинниковою стрілкою, він віддає позитивну енергію, коли в зворотному напрямі – забирає негативну. Щоб оволодіти секретами виготовлення солом’яних «павуків» необхідно зрозуміти і вивчити основні принципи їх конструкції.

Наступною виступила Людмила Блажко, яка озвучила історичні аспекти та особливості технології виготовлення ґерданів.

Ґердан – шийна бісерна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різнокольорових намистин, нанизаних на нитяну, чи волосяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент. Ґердан роблять двома способами, на верстаті і без нього. В останньому випадку використовують спеціальну техніку прямого плетіння бісером. Однак традиційно прикрасу виготовляють за допомогою спеціального верстата у техніці бісерного ткацтва. Це дозволяє створювати широкі полотна стрічок і медальйону, бо бісерна тканина виходить суцільна і рівна.

 Наприкінці заходу відбулося обговорення порушеної проблеми на основі прослуханих виступів. Учасники підвели підсумки та рекомендували до використання напрацьовану та озвучену на вебінарі інформацію в професійній діяльності вчителів трудового навчання та технологій Тернопільської області.

Методичні рекомендації розміщено на блозі «Для вчителів трудового навчання та технологій» за адресою https://trudove-2020.blogspot.com/