«Життя, як пісня, що не відзвенить». Феномен Володимира Івасюка
4 березня — день народження Володимира Івасюка, геніального композитора та співака, який зробив українську естраду відомою на весь світ. За фахом медик, а за покликанням – скрипаль, піаніст, віолончеліст, гітарист і автор пісень, які він відмовлявся писати російською мовою. Історія його смерті у Брюховицькому лісі під Львовом досі є таємницею.
У 1994 році Володимира Івасюка було посмертно нагороджено Державною премією України ім. Т. Г. Шевченка, а в 2009 р. - присвоєно звання Герой України.
Один з основоположників української естрадної музики ХХ ст. прожив всього 30 років, але за своє коротке життя написав 107 пісень, 53 інструментальні твори, створив музику до кількох спектаклів. У 1970 р. уклав композицію “Червона рута”, яка з 1989 р. стала назвою регулярного українського молодіжного музичного фестивалю. Відомий як музикант, Володимир Івасюк був і неординарним живописцем.
Феномен життя та творчості Володимира Івасюка не обмежується часом. Його пісні щодня наповнюють серця мільйонів українців і завжди будуть символом незламного духу.
«Французи, італійці, росіяни і всі інші народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного», - не лише вислів, а й життєва позиція митця, яка вартувала йому життя.
Нехай палає невгасимо
Нам у віках ім'я його,
Орфеєм ніжним України
Назвав народ співця свого.
І вірю я, що у висотах,
Де чистих душ слід не зника,
На чарівній космічній ноті
Бринить Зоря Івасюка.
Яка б нас не гнітила скрута,
Та виживе наш рідний край,
Бо в нім цвіте "Червона рута"
І грає в горах "Водограй".

