19 лютого – День затвердження Державного Герба України
Щороку 19 лютого українці відзначають День затвердження Державного Герба України – одного з головних символів нашої державності, історичної тяглості та національної гідності. Саме цього дня 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову №2137-XII, якою золотий Тризуб на синьому щиті було затверджено як Малий Державний Герб України та визначено головним елементом Великого Державного Герба.
Проєкт герба розробили українські геральдисти – Андрій Гречило, Олексій Кохан та Іван Турецький. В основу сучасного герба покладено національний символ українців доби визвольних змагань ХХ століття, що уособлює спадкоємність державотворчих традицій.
Уперше Тризуб як офіційний державний символ було затверджено ще у 1918 році. Під час Української революції, за пропозицією Михайла Грушевського, 25 лютого 1918 року Тризуб було прийнято як Великий і Малий Державний Герб УНР. Тоді герб був оповитий стилізованими оливковими гілками – символом прагнення нової держави до миру із сусідами. Власне, Михайло Грушевський зазначав: «Українська Народна Республіка, ставши наново державою самостійною, незалежною, мусила вибрати собі й державний герб. А що вона вже була давніше самостійною державою і тепер відновила державне буття, котрого позбавило її московське насильство, то найбільш натурально звернутись до державних знаків чи гербів, які вживались за старих часів. Найстарший такий знак уживавсь на київських грошах часів Володимира Великого, його бере за герб наша відновлена Українська держава». Українська Центральна Рада пояснювала цей вибір тим, що Тризуб є знаком князівської влади та родовим символом київських князів династії Рюриковичів, що підкреслювало історичну тяглість української державності.
Із 22 січня 1919 року, згідно із законом про Злуку УНР і ЗУНР, Тризуб використовувався також як герб Західної області УНР. Він залишався державним символом і за часів Гетьманату Павла Скоропадського, а також Директорії.
Археологічні знахідки свідчать, що знак Тризуба використовувався на українських землях із давніх-давен – його зображення трапляються в пам’ятках культури, датованих ще I ст. н.е. Дослідники висувають різні версії походження та значення цього символу – від зображення сокола, якоря чи лука зі стрілою до зашифрованого слова «воля» або філософського уявлення про світобудову (Прав, Яв і Нав). Жодна з теорій не є остаточно доведеною, однак усі вони підкреслюють глибину та багатовимірність української символіки.
У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. За часів тоталітарного режиму його було оголошено «націоналістичним знаком», використання заборонялося, а за прояви національної символіки жорстоко переслідували.
Сьогодні Державний Герб України є офіційним атрибутом державної влади, зображення якого розміщується на печатках органів державного управління, грошових знаках, поштових марках, службових посвідченнях, штампах і бланках установ із обов’язковим дотриманням встановлених пропорцій. Його використання регламентується законодавством України як невід’ємна складова системи державних символів, що уособлюють суверенітет, незалежність і правонаступність української державності.
В умовах сучасних викликів і збройної боротьби з московією за суверенітет та територіальну цілісність України Тризуб залишається символом сили української нації, її духу, традицій, незламного прагнення до соборності та незалежності. Це знак історичної пам’яті та відповідальності перед поколіннями, які виборювали право жити у власній державі. Він золотиться на знаменах і в серцях українців, єднаючи нас у спільному прагненні – жити у вільній, сильній та незалежній країні. Тризуб гордо сяє на шевронах наших воїнів, які сьогодні захищають Батьківщину від ворога. Низький уклін захисникам і захисницям України, які тримають стрій під цим знаком свободи. Нехай Тризуб буде для них оберегом, а для всіх нас — нагадуванням: це наш символ і це наша земля!
Тож, борімося проти московського насильства, будьмо гідними нашої славної історії та відповідальними за майбутнє Української Держави!

