Педагогічна студія з трудового навчання та технологій на тему: «Особливості організації викладання навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» у 2021/2022 н.р.»
20 серпня 2021 року на базі Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти відбулася педагогічна студія з трудового навчання та технологій у рамках серпневих педагогічних студій «Освіта Тернопільщини: виклики сьогодення та завдання з організації якісного освітнього процесу в 2021/2022 навчальному році» на тему: «Особливості організації викладання навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» у 2021/2022 н.р.».
Розпочалося засідання секції о 12 год 00 хв.
Учасниками заходу були: консультанти з трудового навчання та технологій центрів професійного розвитку педагогічних працівників, працівники органів управління освітою місцевих територіальних громад, керівники методичних об’єднань учителів з трудового навчання та технологій. Всього взяло участь 50 педагогів.
На початку проведення заходу виступив методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів ТОКІППО Олег Колодійчук, який привітав учасників заходу з початком нового 2021/2022 навчального року і ознайомив із регламентом роботи секції студій та планом проведення заходу та напрямами роботи методичних служб області на 2022 рік. Зокрема він сповістив учасників заходу, що під час проведення обласних семінарів планується обговорення тем пов’язаних з: переходом учнів 5-6 класів на навчання за програмами НУШ; організацією безпечного освітнього середовища; створенням ландшафтних дизайнів; інклюзивною освітою; дистанційним навчанням; національно-патріотичних вихованням учнів в тому числі з вивченням національної спадщини; мотивацією освітньої діяльності вчителів і учнів та формувальним оцінюванням навчальної діяльності учнів.
Після цього він інформував учасників про особливості викладання трудового навчання і технологій у 2021/2022 н.р.
Технологічна освіта учнів у ЗЗСО відіграє важливу роль в інтегруванні знань, отриманих учнями під час вивчення різних навчальних предметів шляхом здійснення проєктно-технологічної діяльності, що дозволяє повноцінно формувати ключові компетентності здобувачів освіти.
Головною особливістю цього навчального року є те, що розпочинають навчання учні 5 класів закладів загальної середньої освіти, які пілотують реформу «Нова українська школа». Кількість годин навчального предмета «Технології» відповідають базовому навчальному плану Державного стандарту, що містить рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин. Заклад освіти, будуючи свою освітню програму, самостійно обирає кількість навчальних годин з «Технологічної освітньої галузі».
У всіх інших закладах освіти (не пілотних) у 2021/2022 навчальному році вивчення навчального предмета «Трудове навчання» буде здійснюватися відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804.
У 10-11 класах вивчення навчального предмета «Технології» (рівень стандарту), який віднесено до вибірково-обов’язкових, буде здійснюється за програмою, затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.
На вивчення навчального предмета «Технології» (профільний рівень), відповідно до Типових освітніх програм, передбачається по 6 годин на тиждень у 10 та 11 класах. Навчання здійснюється за однією з профільних програм, що розміщені на офіційному сайті міністерства за покликом http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html чи за програмами професійного навчання, затвердженими МОН від 23.09.2010 № 904 з використанням, за потреби, часу навчальної практики у 10 класі.
В умовах дистанційного навчання, доцільно трансформувати календарне планування й передбачити спрощені підходи до організації проєктно-технологічної діяльності здобувачів освіти вдома.
В освітньому процесі вчителі навчальних предметів «Трудове навчання» та «Технології» ЗЗСО можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України, або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах відповідною комісією Науково-методичної ради МОН України.
У наступній доповіді О. Колодійчук охарактеризував основні відмінності формального та формувального оцінювання учнів.
Черговим був виступ на тему «Активізація пізнавальної діяльності здобувачів освіти засобами квест технологій» Івана Никирси, вчителя Гермаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, виконавчого комітету Іване-Пустенської сільської ради.
На сьогоднішній день, однією із проблем освіти є мотивація учнів до навчання. Для того щоб зацікавити сучасних учнів навчальним матеріалом доцільно використовувати квести, які є одним із представників рольових ігор і можуть допомогли зробити цифрове захоплення молоді вагомим інструментом для ефективного навчання.
Олеся Олексюк, доцент ТОКІППО, кандидат педагогічних наук, висвітлила окремі аспекти СТЕМ навчання учнів під час викладання трудового навчання. Вона обґрунтувала можливості реалізації змісту STEАM-освіти через організацію творчих проєктів учителями трудового навчання та технологій. А це є важливим для ефективного впровадження STEАM-проєктування в середній освіті, оскільки без формування технологічної культури всіх учасників освітнього процесу неможливою є повноцінна реалізація STEАM-орієнтованого підходу в навчанні.
Організація проєктної діяльності для учнів сприяє формуванню стійкої мотивації в навчанні дисциплін циклів загальної й професійної підготовки, на яких ґрунтується STEM-освіта. Створюючи продукт від задуму до втілення, вони усвідомлюють інтегральну теоретичну й практичну значущість знань з природничо- математичних та технічних дисциплін.
Доцент ТОКІППО, кандидат педагогічних наук Оксана Городецька виступила з доповіддю на тему «Формування медіаграмотності здобувачів освіти».
Освіта в час інформаційної доби та поширення медіаінформаційних технологій спонукає до зміни форм та методів навчання та розвитку медіакомпетентності педагогів. Надмір інформації, яка сьогодні оточує людство, вимагає від особистості уважного, відповідального та свідомого ставлення до неї. Тому надзвичайно важливо зрозуміти закони інформації, як її сприймати, обирати, критично оцінювати та аналізувати.
Медіаграмотність спрямована на те, щоб людина була активна та грамотна, така, що має розвинуту здатність створювати, аналізувати, оцінювати медіатексти, розуміти соціокультурний і політичний контексти функціонування медіа.
Про особливості проведення інституційного аудиту навчальних предметів «Трудове навчання» та «Технології» інформував учасників вчитель ЗОШ І-ІІІ ст. №2 м. Зборова Степан Галик. Він повідомив, що інституційний аудит, який є однією із складових забезпечення якості освіти в ЗЗСО, передбачає:
- – оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- – додержання закладом освіти вимог законодавства у сфері освіти.
Члени експертної групи, вивчаючи роботу педагогів, здійснюють спостереження за уроками. При цьому форми і методи роботи з учнями, організаційні форми проведення навчального заняття вчитель обирає самостійно. Головний результат будь-якого навчального заняття – це розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями на основі педагогіки партнерства та особистісно орієнтованому підході.
Доцент ТОКІППО, кандидат педагогічних наук Оксана Жизномірська виступила з доповіддю «Мотивація та самомотивація професійної діяльності педагога. Ресурси емоційної стійкості». Вона зазначила, що становлення конкурентоздатного педагога, а також його активний професійний розвиток відбувається лише за умови актуалізації самоосвітньої діяльності. Педагог нової української школи має бути ретельно підготовлений не лише професійно (знати методику викладання свого предмета), але й мотиваційно (вміти застосовувати різні засоби заохочень, ініціатив, сприянь учнів до праці), а також і вміти себе мотивувати до професійної діяльності. Тому, що в період необхідності внесення змін в особисту діяльність пов’язаних з реформуванням освіти в Україні важливу роль відіграє саме внутрішня мотивація вчителя до фахової діяльності.
По завершенні виступів учасники заходу підвели підсумки та винесли рішення рекомендувати інформацію озвучену на студіях для використання у роботі учителями навчальних предметів технологічного компонента освітньої галузі «Технології», які працюють в закладах освіти Тернопільської області.
